Ціни на сировину – реальні зміни чи маніпуляції попитом?

Чи дійсно зростають ціни на сировину, чи це просто ринкова стратегія?

В останні роки багато компаній у галузі обробки та переробки пластмас уважно стежать за оголошеннями про зміни цін на сировину. Виробники регулярно оголошують як про підвищення цін, так і про тимчасові зниження, обґрунтовуючи їх коливаннями попиту, умовами на енергетичному ринку або витратами на транспортування. Однак все більше власників бізнесу помічають, що фактичні зміни цін не завжди відповідають цим оголошенням.

Більше того, стратегії закупівель у багатьох компаніях еволюціонують — менше підприємств накопичують сировину заздалегідь, натомість коригуючи закупівлі на основі фактичних замовлень. Цей зсув змінює те, як працюють механізми ціноутворення в порівнянні з лише кількома роками тому.

Чи насправді зростають ціни на сировину?

Теоретично, ціни на сировину повинні слідувати класичним правилам попиту та пропозиції. Якщо матеріал є дефіцитним, ціни зростають. Якщо попит зменшується, ціни повинні падати. Однак на практиці ми бачимо, що виробники сировини використовують різні механізми для контролю ринку та впливу на рішення своїх клієнтів щодо покупок.

Однією з найпоширеніших стратегій є оголошення про майбутнє підвищення цін. Наприклад, постачальники полімерів часто інформують галузь про заплановані підвищення цін, посилаючись на коливання цін на нафту, проблеми з логістикою або зростаючий попит на певний матеріал. Ці оголошення з'являються в галузевих ЗМІ та надсилаються безпосередньо клієнтам. Їхня мета - заохотити компанії купувати матеріали раніше, до того, як заплановане підвищення цін набере чинності.

Однак у багатьох випадках, через кілька тижнів виявляється, що фактичне підвищення цін значно менше, ніж було оголошено — або взагалі не відбувається. Компанії, які поспішили купити матеріали, можуть пізніше усвідомити, що могли б купити їх за нижчою ціною, якби почекали.

З іншого боку, коли попит знижується, деякі постачальники використовують протилежну стратегію—тимчасово знижуючи ціни на сировину, щоб стимулювати продажі. Переробні компанії, які спочатку не планували купувати в цей момент, можуть бути спокушені "акційними" цінами і збільшити свої запаси, що дозволяє постачальникам підтримувати продажі в періоди слабшого попиту.

Зміни в стратегіях закупівель

У минулому було стандартною практикою для багатьох виробничих підприємств накопичувати сировину на кілька місяців наперед, щоб захиститися від потенційних дефіцитів або раптового підвищення цін. Компанії робили більші замовлення, а склади заповнювалися матеріалами, які чекали на використання.

Сьогодні ця стратегія змінюється. Все більше компаній закуповують сировину за потребою, виходячи з фактичних замовлень від клієнтів. Ця зміна зумовлена кількома факторами:

✔️ Невизначеність на ринку – Після досвіду пандемії та енергетичної кризи компанії надають перевагу підтримці більшої фінансової ліквідності, а не вкладенню капіталу в великі запаси.

✔️ Краща доступність матеріалів – Кілька років тому деякі полімери та добавки мали тривалі терміни постачання, що змушувало до ранніх закупівель. Сьогодні більшість матеріалів можна отримати набагато швидше, що дозволяє більш гнучке управління запасами.

✔️ Уникнення ризику зниження цін – Компанії неохоче купують великі обсяги сировини, якщо існує ризик, що ціни знизяться в найближчі тижні. Натомість вони надають перевагу закупівлі менших кількостей і гнучко реагують на зміни на ринку.

✔️ Зменшене виробництво в багатьох галузях – Деякі сектори, зокрема будівництво та автомобільна промисловість, виробляють менше, ніж кілька років тому. Нижче виробництво означає нижчий попит на сировину, що зменшує потребу в великих запасах.

Як компанії можуть захистити себе від маніпуляцій з цінами?

❗ Аналіз ринку – Важливо відстежувати фактичні зміни цін на сировину та порівнювати їх з оголошеннями постачальників. Часто прогнозовані збільшення є перебільшеними.

❗ Закупівля у кількох постачальників – Замість того, щоб покладатися на один джерело, бізнесу слід налагоджувати стосунки з кількома постачальниками, щоб отримати більшу гнучкість у переговорах щодо цін.

❗ Уникнення імпульсивних рішень – Якщо постачальник оголошує про підвищення цін, компанії повинні перевірити, чи це впливає на весь ринок, чи лише на цього конкретного постачальника.

❗ Оптимізація виробництва – Компанії, які ефективно управляють своїми процесами, можуть зменшити виробничі відходи та ефективніше використовувати сировину, що дозволяє їм купувати рідше.

Висновок

Ціни на сировину коливаються не лише через ринкові сили, але й внаслідок маркетингових стратегій та тактики продажів, що використовуються постачальниками. Оголошені підвищення цін часто слугують для штучного збільшення попиту, тоді як фактичні зміни цін часто є меншими, ніж передбачалося, або взагалі не відбуваються.

Компанії адаптують свої стратегії закупівель, все частіше купуючи сировину лише тоді, коли у них є реальні замовлення, замість того, щоб заздалегідь накопичувати великі кількості. Цей підхід дозволяє їм більш ефективно реагувати на реальні зміни цін і уникати непотрібних витрат.

У сьогоднішніх ринкових умовах розумне управління закупівлями та ретельний аналіз цінових трендів є необхідними для того, щоб уникнути поспішних рішень і не стати жертвою маніпуляцій на ринку.

✅ Будьте в курсі – підписуйтесь та приєднуйтесь до обговорення!

Я запрошую вас підписатися на мій розсилку, де я ділюся ексклюзивними інсайтами та новинами з галузі обробки та переробки пластмас.

📩 Не забудьте підтвердити свою підписку через електронну пошту! Статті в розсилці будуть унікальними та доступними лише для підписників – вони не будуть опубліковані на LinkedIn.

💡 Як підписник, ви можете надсилати свої власні запитання! Я або інші експерти з Rolbatch Laabs Academy відповімо на них у майбутніх статтях розсилки.

Ось посилання на групи LinkedIn, які я керую – не соромтеся приєднуватися та ділитися своїм контентом:
🔗 Групи бізнесу з переробки пластмас

І ось блоги, які я веду на LinkedIn:
🔗 Блоги про пластик, переробку та енергію